Фамилия Носенко, Нос, Носа

Во времена Киевской Руси патронимический суффикс -енко, ныне ошибочно называемый украинским, у южных славян означал "маленький", или "сын такого-то", то есть Носенко буквально понималось как "сын Носа".

В XIII-XV вв. немалая часть фамильных прозвищ, записанных на Украине, в южных землях Белой Руси и на юго-западе Московской Руси , была образована при помощи этого суффикса. Лишь позднее, в XVI-XVIII вв. в этих землях возобладала, ставшая официальной, поздняя великорусская форма фамильных прозвищ на -ов/ев и -ин. С этим и связана распространенность фамилий с суффиксом -енко на Украине, а также юге Белоруссии и России.

Позднее древний суффикс -енко перестал пониматься буквально и сохранился лишь в качестве фамильного. (Источник: http://www.imena.org/fam_ist2.html)

И еще

У XVII ст. утворення на -енко уже належать до найпоширенішого антропонімічного типу на території Східної України. У козацьких реєстрах, складених після Зборів-ської угоди 1649 р., прізвищеві назви на -енко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. За підрахунками С. П. Бевзенка, у реєстрі Київського полку найменування на -енко становлять 60 % від усього складу прізвищевих назв. Справедливим слід вважати й висловлене дослідником пояснення такої величезної кількості назв на -енко у основному джерелі української антропонімії XVII ст. тією обставиною, що до реєстрів записувались переважно молоді козаки, тоді як їхні батьки мали найменування без суфікса -енко: Коваль — Коваленко і т. ін. Зазначений факт свідчить і про те, що прізвищеві форми у XVII ст. ще не мали тієї стабільності, якої вони набули пізніше, зокрема, антропоніми на -енко ще не втратили живого зв'язку із загальними словами, вживаними на позначення синів за батьком. Цей зв'язок простежується навіть у першій половині XIX ст., коли вже розпочалось офіційне впровадження прізвищ серед широких мас населення". (Источник: http://forum.fstanitsa.ru/)

И еще (прочитала на ВГД)

есть такая украинская "фамильная" традиция. Например, фамилия Нос. Старший в семье (отец) именовался Нос,

жена - Носиха (хотя не всегда); сыновья - Носенко - и так писались, пока отец не умирал,

и старшинство не переходило к одному из сыновей

автор Gul https://forum.vgd.ru/614/32762/0.htm